З Днем матері!

Найдорожчу для нас людину вшановуємо в травні, коли квітнуть сади, дзвенить пташиний спів, теплий весняний вітер приносить до нас свято Матері.

Ще у 1914 році конгрес США прийняв постанову про введення нового державного свята – Дня матері. А причетна до цього молода американка Анна Джарвіс. Вона втратила матір. Анна боляче пережила трагедію і звернулась з листами до конгресменів, президента Америки, в яких запропонувала раз у рік, навесні, вшановувати матір.

Ідею Анни підхопили у світі. Вперше в Україні, у Галичині, це свято відзначили у 1929 році. У цей день у національному одязі люди направлялися зранку до церкви на богослужіння, а пізніше тисячі дітей під звуки музики, з квітами в руках ішли вулицями села чи міста до площі, де відбувалося свято.

У 1939 році це свято було ліквідовано. Але у 1990 році завдяки зусиллям громадських організацій, зокрема, Союзу українок та Жіночої громади, свято повернулося в Україну й уособлює в собі три найдорожчі образи: Матері Божої, матері – України, і рідної неньки.

«Із першої миті життя схиляються над нами обличчя матерів. У тривозі й любові, у замилуванні й надії вдивляються вони в своїх дітей, прагнучи щастя для них. Усім своїм життям і працею, прикладом і вихованням утверджують у нас кращі риси людяності й добра, закривають грудьми від усього лихого. Та не можуть матері захистити своїх дітей од війни, коли вона палить рідну землю. Одривають від серця синів і посилають захищати Вітчизну.

Матері… Все життя дивляться вони нам услід і бажають добра і щастя. Сподіваються від своїх дітей найвищих духовних злетів, бо й в останню хвилину думають про те, щоб діти їхні жили гідно серед людей і творили добро на своїй землі.»

Олександр Сизоненко